Я хотіла б розпочати з того, щоб подякувати Президенту Мартенсу за те, що дав мені можливість виступити тут перед Вами сьогодні. Звичайно, Ви зараз чуєте його голос, а не мій. Але Вільфред та всі ви мої безцінні друзі – є живим доказом того, що вислів «у політиці немає справжніх друзів», а лише інтереси є абсолютно хибним. Ваша дружба стала благословенням для захисту мого народу та мого життя. Вашу дружбу я зберігаю як скарб, тут у в’язниці, і вона вселяє в мене надію на великі та справедливі зміни. Я знаю, що через голос мого дорогого Вільфреда Ви почуєте правдивість моїх слів, але найголовніше, Ви отримаєте додаткові аргументи для визначення стратегії відносно долі моєї країни.